Українці, стомлені життям у мегаполісах, відкривають для себе принади зеленого туризму. Відпочинок у тиші, на свіжому повітрі і з парним молоком надають у 5 тис. садиб країни, пише Катерина Іванова у №34 журналу Корреспондент від 30 серпня 2013 року.
Півторарічний Артем
і п'ятирічна Маша Олейникови, притулившись до клітки загороди з вівцями,
розташованій у приватній садибі Синиця, захоплено годують тварин яблуками.
"Діти відкривають
очі і перше, що хочуть, – йти
сюди, – усміхається їхня бабуся,
киянка Валентина Олейникова. –
Вони ж нічого такого [домашньої худоби в місті] не бачили. У нас немає ні
родичів у селі, ні дачі".
Відпочити від
галасливої і
загазованої столиці Олейникови виїхали за 150 км, в Богуславський район
Київської області, і платять за задоволення 650 грн. на добу. На 2 га садиби
Синиця для гостей призначено кілька котеджів різного розміру, здатних прийняти
більше трьох десятків гостей. Обслуговуванням у Синиці кияни задоволені.
"Це готель п'ять
зірочок", – на свій лад
характеризує сервіс у садибі Олейникова.
В Україні садиб зеленого туризму налічується близько 1 тис. Це тільки офіційна статистика. За оцінкою експертів ринку, насправді об'єктів агротуризму приблизно разів у п'ять більше – 80-90% садиб перебувають у тіні
За даними Спілки
сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, подвір'їв, де, як у
Синиці, можна з ранку випити домашнього парного молока, зірвати з дерева яблуко,
скупатися в річці і провести день у саду, налічується близько 1 тис. Це тільки
офіційна статистика. За оцінкою експертів ринку, насправді об'єктів агротуризму
приблизно разів у п'ять більше – 80-90% садиб перебувають у тіні.
Якщо в Україні
зелений туристичний бум лише наростає, то в Європі це індустрія, яка вже давно
сформувалася. Приміром, у Польщі налічується 12 тис. садиб-готелів, у
Великобританії , Франції та Німеччині – по 20 тис. За даними Всесвітньої
туристичної організації, у країнах ЄС такому відпочинку надають перевагу 20%
його жителів.
В Україні цей ринок
мало досліджений, однак, згідно з даними опитування, проведеного серед інтернет-користувачів
кадровим порталом rabota.ua на початку літа, в зелених садибах збиралися
провести відпустку 11% українців.
Прагнення відпочити
в селі, а ще краще – на хуторі експерти пов'язують з шаленим темпом життя в
мегаполісах і бажанням їхніх мешканців сховатися від суєти і шуму. Цю
можливість не дає відпустка біля моря, яка, за даними rabota.ua, поки що залишається
лідером переваг співвітчизників (33%).
Все більшому числу
українців зелений туризм здається цікавішим за пляжний курорт, де людей стільки
ж, скільки і в місті, ділиться своїми спостереженнями з Корреспондентом
Володимир Царук, директор Національної туристичної організації.
Синиця в руці
З одного боку,
повне злиття із сільським побутом, а з іншого – обслуговування , як в хорошому
міському готелі, – це поєднання у Синиці особливо тішить Олейникову.
"Ми поселилися, а
через два дні дівчинка [покоївка вже прийшла
міняти нам усім постіль", – розповідає киянка.
У меню садиби
страви тільки з місцевих продуктів. Господарі розводять худобу та птицю, а
дичину добувають на полюванні. Особливо постояльці нахвалюють плов по-узбецьки
і запечену качку.
"Качка по-пекінськи
відпочиває", – хвалить синицинське куховарство Олейникова.
Фото Наталі Кравчук
Прогулянки на конях, риболовля і походи у ліс є частиною програми відпочинку в садибі Синиця
Сільський колорит
розбавляють ознаки цілком розвиненої туристичної індустрії – тут можна взяти напрокат
велосипеди і квадроцикли, пограти в настільний і великий теніс, поплавати в
басейні.
Риболовля,
прогулянки на конях і походи в ліс по гриби і ягоди – особлива частина програми
в кожній зеленій садибі, що дбає про свою репутацію. Такий відпочинок заряджає
на весь рік, вважає мешканка Кишинева Валентина Райлеан, яка гостювала на
обійсті Чарівний куточок у селі Буша Вінницької області.
Його власники, кияни
Інна Кравець і Денис Шевченко, обзавелися цим бізнесом п'ять років тому,
пустивши під нього власну дачу. З часом заміське господарство розрослося до
трьох хат, які зовні виглядають звичайними мазанками, а всередині – котеджами з
усіма зручностями , щоправда, без кондиціонера. Але він там не потрібен,
запевняє Райлеан: глиняні стіни зберігають прохолоду навіть у 30-градусну
спеку.
Фото Наталі Кравчук
Інна Кравець, власниця садиби Чарівний куточок на Вінниччині
Кравець
організувала для своїх гостей екскурсії до місцевих пам'яток – вона возить постояльців
на своєму позашляховику. Поруч з Бушею є руїни старої фортеці, козацький
цвинтар XVII століття, а також скельний храм і невеликий каньйон Гайдамацький
яр.
"А ось наша Мурафа,
– показує Корреспонденту Кравець місцеву річку . – На річкових порогах посидьте
– справжній spa-масаж отримаєте".
Головні критерії
вибору напрямку в агротуризмі – це ландшафти, екологія місцевості і можливість
повного усамітнення і релаксації. Тому київський підприємець Олександр
Балицький останнім часом надає перевагу будиночку в селі велелюдним морським
курортам. Поїздки на мальовничі береги Росі під Богуславом для нього ще й
подорожі в далеке минуле.
"Це місця мого дитинства",
– зізнається він.
Якщо багата природа
глибинки – головна перевага і константа зеленого туризму в Україні, то рівень
сервісу в "садибах", більша частина яких не має ліцензій, може істотно
відрізнятися.
Івану Кушерцю,
провідному спеціалісту з маркетингу банку Ренесанс-кредит, доводилося
відпочивати в різних умовах. Наприклад, поблизу Шацьких озер, в селищі Світязь,
господарі обійстя поселили його в будинку зі старими шпалерами, такими самими
меблями та туалетом на вулиці, куди доводилося стояти в черзі. Зате в Карпатах,
в районі Славського і Ясенів, номери сільського будиночка, де відпочивав Кушерець,
були зі свіжим сучасним ремонтом і устатковані санвузлом, душем і хорошими
меблями.
"Видно, що люди або
бували за кордоном, або жили – перейняли досвід [обслуговування]" , – припускає
фінансист.
Тиша і самота на лоні природи особливо затребувані жителями мегаполісів. Тому екотуризм сьогодні розвивається не тільки в Карпатах, а й у регіонах, куди,
наприклад, кияни можуть махнути на вихідні
Тиша і самота на
лоні природи особливо затребувані жителями мегаполісів. Тому екотуризм сьогодні
розвивається не тільки в Карпатах, а й у регіонах, куди, наприклад, кияни
можуть махнути на вихідні, – у Вінницькій, Київській та Чернігівській областях.
Так, більшість
пропозицій відпочинку, розміщених на спеціалізованому сайті ruraltourism.com.ua,
стосуються сіл, розташованих від півтора до трьох годин їзди від Києва.
Висить груша
Відпочинок "під
грушею", як кажуть у народі про зелений туризм, стає альтернативою курортного,
впевнена Любов Гавловська , власниця сайту ruraltourism.com.ua. За її словами,
за останні п'ять років кількість приватних садиб, що рекламують свої послуги у
неї на порталі, зросла на 60%. Однак попит на релакс по-селянськи привів у цю
сферу безліч випадкових гравців.
"Ліжко є, риболовля
є, молочко є, будь ласка – вперед на ринок [зеленого туризму]", – описує логіку
початківців сільських підприємців Володимир Васильєв, голова Спілки сприяння
розвитку сільського туризму в Україні.
Європейським стандартам обслуговування відповідають лише поодинокі садиби, нарікають експерти. У Європі зелений туризм – це не тільки природа, хата і
домашня кухня, але ще й багата програма активного відпочинку
Європейським
стандартам обслуговування відповідають лише поодинокі садиби, нарікають
експерти. У Європі зелений туризм – це не тільки природа, хата і домашня кухня,
зазначає Царук, але ще й багата програма активного відпочинку. Наприклад,
туристам надають можливість самостійно подоїти корову або зібрати врожай.
У країнах ЄС такий
вид відпочинку почав розвиватися в 1960-х, і його популярність з того часу зростає:
аналітики туристичного ринку відзначають, що Захід в останні роки переходить
від моделі відпочинку "море – сонце – пісок" до більш екологічної "знання –
ландшафт – дозвілля", в яку якраз і вписується зелений туризм.
Зокрема, в Італії,
де він виник як побічний бізнес в сільському господарстві, сьогодні налічується
близько 10 тис. підприємств агротуризму, а кількість їхніх клієнтів сягає майже
2 млн людей на рік, підрахували в Асоціації сільськогосподарських підприємців
Confagricoltura.
За останні десять
років кількість садиб, які приймають відпочивальників, в Італії зросла на 40%,
а кількість їхніх клієнтів – на 80%. Експерти Confagricoltura оцінюють річний
оборот сфери у $ 400-500 млн на рік, або 5% обсягу туристичного ринку країни.
Для України найцікавішим може бути досвід Польщі, де масовий сільський туризм зародився на початку 1990-х
На думку Васильєва,
для України найцікавішим може бути досвід Польщі, де масовий сільський туризм
зародився на початку 1990-х. За тамтешніми законами надання таких послуг
селянськими господарствами не відноситься до підприємницької діяльності, тому
не обкладається податками.
В Україні, 15%
території якої займають курорти, зони відпочинку, гірські та приморські
ландшафти, величезні ресурси глибинки все ще мало затребувані, вважають фахівці.
Щонайменше 10% з 4,5 млн наявних у країні сільських подвір'їв могли б вийти на
ринок екотуризму, підрахував Васильєв.
Для цього є всі
передумови: якщо п'ять років тому виїхати в село навіть на вихідні були готові
одиниці городян, то тепер не рідкість, коли білі комірці вирушають у сільську
глибинку, щоб провести всю відпустку.
"Тільки на цьому
тижні я відмовила десяти клієнтам, – розповідає господиня Синиці Олена
Задорожна. – Не тому, що не сподобалися, а просто нікуди їх поселити".
***
Цей матеріал опубліковано в №34 журналу Корреспондент від 30 серпня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.