Корреспондент: Нереальні стосунки. Українці активно занурюються у соцмережі, ігноруючи живе спілкування

Поголовний відхід українців у соцмережі рве їхній зв'язок з реальним світом. Для двох третин співвітчизників, які користуються інтернетом, ноутбук і смартфон істотно потіснили живе спілкування, пише Кароліна Тимків у №34 журналу Корреспондент від 30 серпня 2013 року.

Зустрітися і поговорити або відбарабанити електронного листа на комп'ютері – ця дилема тепер частенько виникає перед українцями. Навіть більше, перед багатьма вже не виникає – інтернету вони віддають перевагу перед особистим спілкуванням.

За даними опитування компанії GfK Ukraine, телефонні розмови, Skype, sms та онлайн-листування замінюють живе спілкування 64 % співвітчизників, які мають доступ до інтернету, а кожен третій зізнається, що спілкується з друзями через соцмережі частіше, ніж наживо.

30-річна Ірина Голінько, співробітниця прес-служби Національного олімпійського комітету, і є цей самий середній українець – вона проводить у соціальних мережах по десять годин на добу.

"Я по роботі повинна вести групи у ВКонтакте і Facebook", – виправдовується вона, і справедливості заради додає, що стала більше спілкуватися через соцмережі з друзями.

"Справа не в особистих якихось розмовах, а в тому, що в кімнаті, де я працюю, перебувають п'ять осіб, стоїть шум і гам, а так є можливість вирішити якісь особисті питання", – пояснює Голінько.

Українці у своїй втечі від реального світу сьогодні випереджають жителів багатьох розвинених країн

Тенденція витіснення реальних людських контактів віртуальними – загальносвітова, кажуть експерти, пов'язуючи її, перш за все, з розвитком IT і поширенням інтернету. Проте українці у своїй втечі від реального світу сьогодні випереджають жителів багатьох розвинених країн.

Дослідження, аналогічні GfK, спільно проводили британська соцмережа Badoo та міжнародне маркетингове агентство Performics. За їхніми даними, 39% американців, 36% британців і 35% німців комфортніше спілкуватися онлайн, ніж наживо, тобто їх майже вдвічі менше, ніж українців.

Експерти пояснюють стрімку віртуалізацію співвітчизників рівнем проникнення в їхнє життя соцмереж. Цю пристрасть психологи пов'язують з ментальністю: українці тікають в онлайн від накопичених соціальних і психологічних проблем

Експерти пояснюють стрімку віртуалізацію співвітчизників рівнем проникнення в їхнє життя соцмереж. Цю пристрасть психологи пов'язують з ментальністю: українці тікають в онлайн від накопичених соціальних і психологічних проблем.

"У Західній Європі та Америці люди орієнтовані на їх [проблем] рішення, – пояснює київський психолог Віра Ковтиха, – а у нас розвивають бурхливу діяльність в соцмережах, випліскуючи там свої негативні емоції".

При цьому соцмережі грають з користувачами злий жарт, кажуть фахівці: вони стають замкнутими, емоційно затиснутими і, ховаючи почуття за екран монітора, почувають себе все менш щасливими.

Поцілунок крізь стіну

Для киянки Валерії Савенко її акаунт у Facebook в останні два роки став другим, якщо не першим я, і тепер її головний життєвий девіз – жодної години без посту. Публікації в соцмережі для неї – головний спосіб самовираження, а чат з друзями – основний спосіб зв'язку із зовнішнім світом.

"Це ж так просто і зручно: сидиш в офісі, запитав, як справи, і відразу ж отримав відповідь , – міркує Савенко. – І я настільки втягнулася в це все, що коли вирішила провести десять днів відпустки без інтернету, відчувала ломку на третій день".

Фото Дмитра Ніконорова
Психолог Віра Ковтиха каже, що європейці схильні вирішувати свої проблеми у реалі, тоді як українці виплескують емоції у соцмережах

29-річна киянка Катерина, яка не назвала Корреспонденту своє прізвище, не просто занурилася в інтернет -спільноту, а пережила в Мережі глибокі почуття. Сім місяців тому вона познайомилася через Facebook з хлопцем з Португалії. Новий "френд" підкупив гарячими компліментами і непідробним інтересом до її проблем.

Стосунки настільки захопили Катерину, що сенс життя для неї звівся до спілкування у Skype і бурхливого ​​онлайн-листуванні, яке тривало цілодобово протягом шести місяців.

"Мені здавалося, що я дійсно знайшла свою людину", – згадує Катерина.

Ейфорія змінилася болем і розчаруванням – інтернет-парочка , так жодного разу і не зустрівшись, розпалася.

"Після того як я зрозуміла, що він не приїде, мене не полишало відчуття, ніби мене жорстоко обдурили і вкрали масу часу. Використовували , як іграшку для розваги", – каже киянка.

Віртуальне спілкування може завдати не меншого болю, ніж реальне, тепер переконана Катерина.

Різниця між віртуальним спілкуванням і реальним полягає лише в тому, що в першому випадку співрозмовника просто немає поруч – інших відмінностей немає, міркує 38-річний столичний підприємець Леся Воловчик, яка проводить у Мережі по кілька годин на день. Воловчик на цьому шляху зайшла так далеко, що спілкується таким чином навіть з рідною сестрою, яка живе з нею в одній квартирі.

"Якщо я бачу, що вона онлайн, можу їй щось написати, – усміхається Воловчик. – Навіщо витрачати зайвий час [на похід до сусідньої кімнати]?"

Сьогодні Мережа для українців, як і для чималої частини світу, не тільки
особисті стосунки, а й значною мірою робота

Тим часом сьогодні Мережа для українців, як і для чималої частини світу, не тільки особисті стосунки, а й значною мірою робота. Левова частка ділового листування тепер відбувається електронною поштою, і багато співробітників українських компаній не пам'ятають, що колись було інакше.

Так вже довгі роки працює Гліб Вишлінський, директор дослідницької компанії GfK Ukraine, економлячи час на особистих зустрічах і таким чином оптимізуючи свій робочий день. Причому щоденна звичка до онлайн-контактів поступово поширюється для Вишлінського і на позаробочий час, вихідні та навіть відпустку.

Одне з улюблених захоплень глави української GfK також пов'язане із соціальними мережами: він викладає фото зі своїх поїздок в Instagram, а в поїздках завжди позначає, де саме перебуває, за допомогою Foursquare.

"Соцмережі витісняють не тільки особисте спілкування , а й усі заняття, що вимагають від людини якогось зусилля, починаючи від читання книги і закінчуючи зустріччю зі старим другом", – з жалем констатує Вишлінський. Він зізнається, що ще років п'ять тому і уявити не міг, настільки зануриться у віртуальну реальність.

Згідно з результатами дослідження очолюваної Вишлінським компанії, за ту ж п'ятирічку ударного розвитку IT-індустрії час безпосереднього спілкування середнього українця з іншими людьми скоротився на одну годину на день.

Головним відповідальним за скорочення реального спілкування експерти призначають соцмережі. Причому вітчизняна аудиторія соцмереж зростає в геометричній
прогресії, тоді як у розвинених країнах вона досягла межі

Головним відповідальним за скорочення реального спілкування експерти призначають соцмережі. Так, за даними міжнародного дослідницького агентства Universal McCann, 81% українських користувачів інтернету зареєстровані сьогодні як мінімум на одному такому ресурсі (у США – 65 %, в ​​Росії – 79%, в ​​Іспанії – 56%, а в Німеччині – 38%).

Причому вітчизняна аудиторія соцмереж зростає в геометричній прогресії, тоді як у розвинених країнах вона досягла межі. Наприклад, число українських користувачів Facebook з 2011 року по 2013-й подвоїлося, сягнувши 2 млн осіб. І ця цифра зростатиме, запевняють експерти: українському проникненню інтернету ще далеко до своєї найвищої планки. За цим параметром країна відстає, наприклад , від США на п'ять-шість років.

Щастя.net

Ритм життя, що все більше прискорюється, необхідність економити час підштовхують людей до перенесення спілкування один з одним в мережевий простір. Туди ж штовхає їх зростання рівня агресії в суспільстві і стреси.

"Світ там здається менш ворожим, – пояснює Любов Носова, психоаналітик Міжнародного інституту глибинної психології. – Адже людина перебуває на відстані, дотримується дистанції і при цьому спілкується".

Інтернет дозволяє прикрашати дійсність і приховувати правду, називають фахівці ще один істотний стимул до занурення в електронний астрал.

Так, згідно з даними опитування GfK Ukraine, 55% опитаних українців вважають, що співрозмовника в інтернеті легко ввести в оману, а 61% респондентів підтвердили, що онлайн говорили неправду.

Звичка жити ілюзорним віртуальним життям поступово позначається на емоційному здоров'ї, впевнені вчені Мічиганського університету (США), які провели дослідження серед користувачів Facebook, найбільшої у світі соцмережі, що нараховує понад 1 млрд активних учасників. Вчені з'ясували: чим більше людина користувалася соцмережею, тим нижчим було її відчуття задоволеності. При цьому спілкування з людьми безпосередньо або за допомогою телефону покращувало самопочуття учасників експерименту.

Дослідники Тель-Авівського університету ставлять ще більш суворий діагноз: тривале перебування у Всесвітній павутині може провокувати напади психозу і галюцинації.

Нездатність фокусуватися на завданнях реальності через спокуси постійно стежити за стрічкою соцмережі вчені вважають серйозною загрозою здібності людей творити і мислити

Нездатність фокусуватися на завданнях реальності через спокуси постійно стежити за стрічкою соцмережі вчені вважають серйозною загрозою здібності людей творити і мислити.

Інтуїтивно розуміючи всі ці небезпеки, деякі користувачі Facebook почали видаляти свої акаунти. І хоча аудиторія гіганта IT-сфери продовжує зростати за рахунок новачків, за кілька місяців 2013 року цією соцмережею перестали користуватися 9 млн американців і 2 млн британців, свідчать дані міжнародного маркетингового агентства SocialBakers.

Таку картину можна спостерігати і в тих країнах, де кількість користувачів Facebook була традиційно високою, – у Франції, Німеччині, Канаді, Іспанії та Японії.

У США неприйняття соцмереж набуває суспільно активних форм – наприклад, там відбулася акція День без Facebook. Її головними мотивами була відмова від масової звички, збереження приватності та індивідуальності, прагнення контролювати потік інформації з інтернету.

Якщо житель Західної Європи або США йде вирішувати свої проблеми до психоаналітика, то українець воліє виговоритися в соцмережі. У підсумку співвітчизники починають відчувати труднощі в живому спілкуванні

Якщо житель Західної Європи або США йде вирішувати свої проблеми до психоаналітика, то українець воліє виговоритися в соцмережі, зазначає Ковтиха. У підсумку співвітчизники починають відчувати труднощі в живому спілкуванні. Особливо це небезпечно для підлітків, які за монітором можуть поводитися, як супергерої, а в житті від збентеження не в змозі зв'язати двох слів.

Привабливість відходу від реальності в Мережу в Україні зростатиме, прогнозують на противагу світовій тенденції експерти. З поліпшенням технологій відеодзвінків картинка буде все більше наближатися до реальності.

Фото Дмитра Ніконорова
Максон Пуговський вважає, що онлайн-стосункам між людьми сприяють усе більш довершені програми для смартфонів

Все досконалішими стають і додатки для онлайн-контактів у смартфонах, наприклад, меседжер WhatsApp і Viber, зазначає Максон Пуговський, керівник практики digital-комунікацій українського піар-агентства PRP.

Проте як би далеко не зайшов технічний прогрес, віртуальні стосунки ніколи не замінять реальні.

"І потреба в живій зустрічі, потиску руки і вечері при свічках нікуди не зникне", – незважаючи на технічний прогрес, переконана Ковтиха.

***

Цей матеріал опубліковано в №34 журналу Корреспондент від 30 серпня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.