Корреспондент: Москва Сергію віддана. Непублічний Собянін знову сів у крісло градоначальника Москви

Допомога федерального бюджету допомогла непоказному чиновнику Сергію Собяніну сісти в крісло міського голови Москви. Нового директора Білокам'яної вже прозвали поліпшеною і більш зговірливою версією екс-мера Юрія Лужкова, а кандидата від опозиції Олексія Навального, який громить владу, просили поки почекати – за дверима, пише Наталія Мечетна у №36 журналу Корреспондент від 13 вересня 2013 року.

Тихий, непублічний, не вирізняється ні красномовством, ні харизмою і донедавна ховав від публіки навіть свою дружину. Таким є 55-річний Сергій Собянін, який з подання президента Росії керував Москвою останні три роки – після скандальної відставки свого попередника Юрія Лужкова.

Проте у москвичів склалася про Собяніна певна думка: хоч і запропонований владою, але цілком чесний господарник, який встиг зробити в столиці те, до чого у Лужкова не доходили руки.

Собянін хоч і не вирішив до кінця проблему, але, у всякому разі, замахнувся на горезвісні московські пробки, спробувавши розчистити для руху автомобільні артерії столиці

Собянін хоч і не вирішив до кінця проблему, але, у всякому разі, замахнувся на горезвісні московські пробки, спробувавши розчистити для руху автомобільні артерії столиці: створив безліч місць для паркування за цілком демократичними цінами. Саме Собяніну Білокам'яна зобов'язана чистими, доглянутими парками, велодоріжками і близьким до ідеального прибиранням снігу взимку, а також розширенням метрополітену з безкоштовним бездротовим інтернетом у вагонах. Усього цього за Лужкова не було.

Старання градоначальника не залишилися непоміченими, і на виборах 8 вересня більшість москвичів, які проголосували, висловили йому свою підтримку, побоявшись віддати столицю до рук фронтмена російської опозиції Олексія Навального. Якщо в ході передвиборчої кампанії Собянін розповідав, як розвиватиме місто, то Навальний продовжував відчайдушно критикувати владу.

У підсумку Собянін, який є одним з лідерів правлячої партії Единая Россия, зумів набрати 51,4 ​​% голосів, у той час як Навальний заручився підтримкою 27,2 % тих, хто проголосував. Причому вибори відзначилися рекордно низькою явкою: на них прийшло близько 33% москвичів.

Тепер Собянін робить все можливе, щоб прихильники Навального, який програв, не накрили Москву протестним рухом.

"Я думаю, що москвичі добре знають епохи змін, вони переживали не одну революцію, і навряд чи комусь з доброї волі цього хочеться, – застеріг новообраний мер. Також він додав, що готовий зустрітися з Навальним: – Я запрошую. Нехай приходить".

Розмірковуючи про особистість нового-старого московського мера, Павло Салін, директор російського Центру політологічних досліджень Фінансового університету, нагадує, що Собянін прийшов до управління містом після 18-річного беззмінного правління Лужкова: "Лужков сприймався як вічний політик, як стовп, який якщо прибрати, то в Москві все завалиться".

Влада прибирала Лужкова з великими побоюваннями, що це викличе загальне невдоволення. Тому перед Собяніним було поставлено завдання стати своєрідним продовженням Лужкова, і він з цим впорався

Салін наголошує, що влада прибирала Лужкова з великими побоюваннями, що це викличе загальне невдоволення. Тому перед Собяніним було поставлено завдання стати своєрідним продовженням Лужкова, і він з цим впорався.

"Усі три роки він позиціонував себе як Лужков номер два – міцний господарник. Він ефективно вжився в нову роль і зміг привабити на свій бік частину москвичів", – вважає аналітик.

Без любові

Москвичі, які проголосували за Собяніна, стверджують: він намагається зробити російську столицю зручнішою. Наприклад, відразу після свого призначення новий мер розпорядився прибрати кіоски і павільйони, а також повністю позбавив місто стихійної торгівлі, яка його спотворювала, нагадує москвичка Юлія Кулініч. Тепер, на її думку, місто виглядає набагато більш цивілізовано.

Серед останніх новацій влади – великий проект з модернізації приміського сполучення. У планах на найближчі сім років заявлено будівництво 240 км залізниць, які по суті стануть наземним метро, що з'єднує Москву та область.

Помірне прагнення до чистоти і благоустрою міста не принесли Собяніну народної любові, на відміну від його попередника Лужкова, зазначають аналітики

Однак помірне прагнення до чистоти і благоустрою міста не принесли Собяніну народної любові, на відміну від його попередника Лужкова, зазначають аналітики. Чого вартували тільки "фірмова" кепка останнього і яскрава харизма.

"У Лужкова була група фанатичних прихильників, чого немає у Собяніна. Ставлення людей до нього досить рівне, спокійне", – каже Корреспонденту Євген Мінченко, директор Міжнародного інституту політичної експертизи. Крім того, Лужков позиціонував себе як корінний москвич, а, як відомо, Собянін народився в селищі Няксимволь Тюменської області, нагадує аналітик.

Також Мінченко констатує електоральну апатію, поширену серед москвичів в останній час: раніше на виборчі дільниці приходило не менше двох третин городян, і більшість з них висловлювали свою підтримку Лужкову.

Хоча на виборах в підсумку і переміг кандидат від влади, підтримка опозиціонера
Навального виявилася як ніколи високою – соціологічні служби давали йому не більше 20%

Тим часом, хоча на виборах в підсумку і переміг кандидат від влади, підтримка опозиціонера Навального виявилася як ніколи високою – соціологічні служби давали йому не більше 20%. У влади, коли вона допустила до виборів Навального, була мета створити видимість конкурентної боротьби, проте вона не очікувала такого його високого результату.

Хоча опозиціонер і був відрізаний від телеканалів, ефективними виявилися зустрічі з виборцями, а також діяльність його прихильників, які вивісили банери на балконах і проектори, що показували його прізвище на асфальті і стінах. До того ж Навальний поставив під сумнів чесність Собяніна, зокрема, заявивши про наявність в останнього і членів його сім'ї дорогої нерухомості в Москві, купівля якої неможлива за офіційну зарплату мера.

А з приводу небажання москвичів іти на вибори, на думку Саліна, варто провести окреме соціологічне дослідження. Якщо люди не прийшли на вибори, бо не вірили в чесність їхнього проведення, їх можна розглядати як потенційний електорат Навального. Ще один варіант неявки міг полягати в небажанні голосувати ні за Собяніна, ні за Навального.

У цілому ці вибори, на думку аналітиків, були змаганням між двома кардинально протилежними особистостями. Собянін, на відміну від Навального, харизми не має,
в президенти не рветься й уникає публічності

У цілому ці вибори, на думку аналітиків, були змаганням між двома кардинально протилежними особистостями. Собянін, на відміну від Навального, харизми не має, в президенти не рветься й уникає публічності.

Московський журналіст Євген Нателашвілі згадує, що спочатку поява Собяніна була оповита таємницею: "Він спочатку не спілкувався з журналістами і уникав усякого контакту із зовнішнім світом. Навіть жартували, що новий мер – якийсь міф".

Водночас Нателашвілі наголошує: "скромність" не зовсім правильний епітет для градоначальника, враховуючи той факт, що під час передвиборної гонки Навальний мало не щотижня знаходив елітні квартири у Собяніна і членів його сім'ї.

"Він дуже закрита людина. Можна сказати, в цьому сенсі досить типовий представник нинішнього покоління російських чиновників. Який мер насправді – складно зрозуміти", –каже ще один російський журналіст, Олександр Горбунов.

Тихий і хазяйновитий

Незважаючи на свою непублічність, Собянін встиг приміряти на себе безліч значних посад. Він є випускником Костромського технологічного інституту, працював інженером на Костромському заводі деревообробних верстатів, а згодом зміг зробити запаморочливу кар'єру.

Собянін керував Адміністрацією президента РФ, був заступником голови уряду, головував у раді директорів Первого каналу, а також працював на посаді губернатора Тюменської області, де встиг прославитися як ефективний менеджер. Приблизно так само він позиціонував себе і як московський градоначальник.

Його найкращі якості легко називає Кулініч, яка часто буває в Києві і тому може порівнювати роботу менеджерів української столиці та російської. І, прилетівши до Києва під час снігового колапсу в березні 2013-го, вона була щонайменше здивована.

"Минулої зими у нас снігу випало ніяк не менше, ніж у Києві, навіть більше, – зазначає Кулініч. – І його прибирали постійно, цілодобово і безперебійно".

Також, за її спостереженнями, дороги в Москві набагато кращі за київські, хоча городяни і бурчать: мовляв, вартість ремонту доріг є такою, що люди повинні їздити по золотих трасах з перловою розміткою.

Цивілізованим рішенням москвичі називають й облаштування парковок: у спеціально відведених місцях зробили розмітку і поставили паркувальні автомати з доступними цінами. У той час як стихійні парковки караються дуже суворими штрафами – близько $ 100. І ці заходи вже почали давати певні результати: російська столиця поступово почала звільнятися від своїх горезвісних пробок.

Білокам'яна все більше починає бути схожою на європейське місто: освітлені й впорядковані парки, чистота і, нарешті, велосипедні доріжки, а також нові станції метро, що відкриваються останнім часом одна за одною

Білокам'яна все більше починає бути схожою на європейське місто: освітлені й впорядковані парки, чистота і, нарешті, велосипедні доріжки, а також нові станції метро, що відкриваються останнім часом одна за одною.

"За нашого транспортного колапсу це величезний плюс", – вважає москвичка Наталія Горчакова. І відразу згадує прокол команди Собяніна: ініціатива замінити асфальт в центрі Москви на більш екологічну та естетичну плитку обернулася скандалом. Плитка виявилася вкрай неякісною, і москвичі отримали численні калюжі і розбиті дороги.

Різку критику на адресу Собяніна викликали і певні його ініціативи: наприклад , два роки тому він виступив з ідеєю виселити пенсіонерів з Москви в окремі містечка за межами столиці. Мовляв, московські пенсіонери і так живуть на дачах. Однак, почувши реакцію, від своєї ідеї Собянін швидко відмовився.

Проводячи паралелі й аналізуючи відмінності між Лужковим і Собяніним, Горбунов нагадує, що першого не дуже любили в Кремлі, а "під Собяніна" охочіше виділяють гроші з федерального бюджету. Саме цим і зумовлений благоустрій міста в останні роки.

"По суті, готувалися до цих виборів довго, заздалегідь", – наголошує Горбунов.

У цілому, говорячи про особистість Собяніна, аналітики відзначають його вміння пристосовуватися до обставин

У цілому, говорячи про особистість Собяніна, аналітики відзначають його вміння пристосовуватися до обставин. Приміром, на думку Саліна, Собянін за своєю суттю є типовим апаратником, проте успішно вжився в роль господарника і "другого Лужкова". Але, на відміну від попереднього мера, який перетворився на занадто самостійну фігуру, Собянін на одноосібне правління Москвою не претендує.

"Лужков створив свою імперію і нікого туди не пускав, а Собянін по суті – оператор розподілу залишеної Лужковим спадщини між федеральними групами впливу", – зазначає Мінченко. Головна конкурентна перевага Собяніна – його здатність домовитися з правлячими елітами, впевнений експерт.

***

Цей матеріал опубліковано в № 36 журналу Корреспондент від 13 вересня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.