Корреспондент: Температурні біженці. Кліматичні зміни спричинять потужну світову міграцію народів

Понад 20 млн людей вже мігрували через кліматичні зміни. До 2050 року екологічними переселенцями можуть стати більш ніж 200 млн жителів різних країн, пише Олексій Бондарев у №37 журналу Корреспондент від 13 вересня 2013 року.

Австралія завжди дружелюбно ставилася до іммігрантів, каже Террі Расселл, журналістка з Мельбурна, проте історія зі спробою введення нового типу віз, що дають право на в'їзд в країну, в цьому році стала справжньою сенсацією.

Навесні репортери з'ясували, що комітет у справах біженців Австралії розглядає питання про введення нової категорії віз – для "кліматичних біженців", за аналогією з візами для студентів і туристів.

Щорічно десятки тисяч жителів острівних держав південно-східної частини Тихого океану просять притулку на "великій землі", якою для них є Австралія. Їхні будинки затоплюються внаслідок підвищення рівня Світового океану або повністю знищуються черговим ураганом, які все частіше трапляються знову-таки через глобальні кліматичні зміни.

Глобальне потепління не просто "страшилка", якою преса лякає масову аудиторію вже багато років, – це сувора реальність, і від неї вже постраждали мільйони людей

Глобальне потепління не просто "страшилка", якою преса лякає масову аудиторію вже багато років, – це сувора реальність, і від неї вже постраждали мільйони людей, переконаний Кріс Брайант, міністр з питань міграції британського тіньового кабінету.

Брайант навіть називає цифру, посилаючись на офіційні дані, зібрані експертами ООН , – 20 млн осіб. Саме стільки людей на поточний момент вже були змушені змінити місце проживання через кліматичні зміни. Причому мова йде не про те, щоб перебратися на квартал з гарним видом і свіжішим повітрям, зазначає міністр, – ці люди змушені були залишити свої будинки й переїхати за тридев'ять земель у пошуках кращого життя.

Є й більш песимістичні оцінки. Експерти Азіатського банку розвитку, штаб-квартира якого розташована у філіппінській Манілі, підрахували, що тільки у 2010-2011 роках в одній тільки Азії через кліматичні зміни довелося змінити місце проживання понад 30 млн осіб.

Їх виселяли з рідних будинків повені, посухи, брак продуктів харчування – найпоширеніші наслідки глобального потепління. За словами міністра екології Мальдів Мухаммеда Аслама, за останні кілька років повністю пішли під воду кілька островів, а їхнє населення переїхало.

Вже до 2050-го кількість екологічних переселенців зросте в десять разів і складе значну цифру 200 млн – більше, ніж загальне число мігрантів у світі на поточний
момент

Вже до 2050-го кількість екологічних переселенців зросте в десять разів і складе значну цифру 200 млн – більше, ніж загальне число мігрантів у світі на поточний момент. Всі ці люди змушені будуть залишити рідні пенати і вирушити в інші країни або навіть регіони, менш уражені екологічними проблемами.

"Якщо наше ставлення до змін клімату залишиться незмінним, ми побачимо зростання кількості мігрантів до небувалого рівня", – пророкує Брайант.

Математика збитку

37-річний Закарія Масеса десять років тому переїхав з глухої провінції в найбільше місто Танзанії – Дар-ес-Салаам – у пошуках кращого життя. Він влаштувався продавцем у магазин у діловому районі, одружився, обзавівся двома дітьми і побудував власний будинок.

Однак тепер щастя Масеси в минулому. Всьому виною повені, які все частіше трапляються в Танзанії. У 2011-му він ледь врятував своїх дітей під час першого великого затоплення. А у 2013 році його будинок був зруйнований. Масес виніс дітей на руках, кинувши під водою найдорожче, що у нього було, – стереосистему, подаровану йому на весілля босом.

Сьогодні Масеса – кліматичний біженець, один з багатьох тисяч тих, хто втратив будинок в околицях найбільшого міста Танзанії. За оцінками Світового банку, тільки за поточний рік повені позбавили даху понад 140 тис. танзанійців і завдали країні збитків у розмірі $ 170 млн.

І це тільки мала дещиця колосальних збитків, які щорічно завдає глобальне потепління. 200 млн осіб відчують на собі цей вплив вже до 2050-го, переконаний Норман Майєрс, кліматолог з Оксфордського університету.

Майерс став першим ученим, який систематизував чинники, здатні привести до появи кліматичних біженців. Йому належить авторство у створенні низки логічних ланцюжків, що пояснюють механізми екологічної міграції.

Через зміни клімату порушується кругообіг води, частішають зливи, що призводять до ерозії ґрунту, що у свою чергу різко знижує ефективність ведення сільського
господарства

Наприклад, через зміни клімату порушується кругообіг води, частішають зливи, що призводять до ерозії ґрунту, що у свою чергу різко знижує ефективність ведення сільського господарства. Люди, які живуть на таких територіях, починають відчувати брак продовольства і знімаються з місця в пошуках кращого життя.

Інший фактор – танення льодовиків, що приводить до підвищення рівня Світового океану. Це  у свою чергу обертається затопленням островів і низьких прибережних територій. Як наслідок – мешканці цих земель змушені переселятися.

Ще один приклад, який люблять цитувати прихильники ідей Майерса: достатньо Світовому океану піднятися на 1 м, і така країна, як Бангладеш, втратить 17 % території. Тут проживає третина населення держави, і всі ці люди стануть кліматичними біженцями.

Майерс також зараховує до екологічних мігрантів людей, змушених залишати обжиті місця через техногенні катастрофи, такі як викиди шкідливих речовин в океани, через що зникають популяції риб – основного джерела їжі в регіоні

Майерс також зараховує до екологічних мігрантів людей, змушених залишати обжиті місця через техногенні катастрофи, такі як викиди шкідливих речовин в океани, через що зникають популяції риб – основного джерела їжі в регіоні.

Оксфордський вчений також є автором терміну "прихована криза". Майерс вважає наслідки урагану Катріна найяскравішим прикладом цієї "кризи", адже населенню одного зі штатів найбагатшої держави планети довелося шукати безпечне місце для життя. А за минулі з того часу роки руйнівні урагани неодноразово вирували на території США.

Ціна помилки

Глобальне потепління всім давно остогидло, каже канадський еколог Майкл Флінн, – воно як злий російський Іван часів холодної війни: ніби й варто боятися, але насправді вже давно не страшно.

Тому й апокаліпсичні цифри, які називають Майерс і його послідовники, багато хто сьогодні сприймає як рейганівську риторику про кількість балістичних ракет у Радянського Союзу, іронізує Флінн.

Так, колега Майерса по Оксфордському університету Стівен Каслз впевнений, що за теорією Майерса стоять "гідні мотиви".

Експерт: Майерс використовує цифри, щоб серйозно налякати громадськість і політиків і змусити їх відповідально боротися зі змінами клімату

"Майерс використовує цифри, щоб серйозно налякати громадськість і політиків і змусити їх відповідально боротися зі змінами клімату", – вважає Каслз.

Проте в розрахунках вченого є великі натяжки.

"Він [Майерс] просто взяв карту світу, позначив території, які будуть затоплені за розрахункового підвищення рівня Світового океану на 50 см, і вирішив що всі, хто там живе, стануть кліматичними біженцями", – пояснює Каслз.

На його думку, світ вирішив, що цифри Майерса достовірні лише з однієї простої причини – тому що їх регулярно цитує вище керівництво ООН. Тим самим цифрам Майерса нібито надали достовірність, підсумовує експерт.

Цю точку зору поділяє й Александр Рендалл, співробітник Climate Outreach and Information Network , благодійної організації, що займається проблемами кліматичної міграції.

Рендалл скептично ставиться до цифри 20 млн, яку наводить ООН станом на поточний момент. Ці люди були змушені мігрувати через різноманітні природні катастрофи, проте не всі вони були викликані кліматичними змінами.

Кліматичні зміни і справді можуть викликати катаклізми, які приводять до масової міграції населення цілих регіонів. Але було б помилкою зараховувати все, що відбувається, до наслідків глобального потепління, вважає Рендалл.

Що стосується апокаліптичних прогнозів Майерса і його прихильників, то і тут Рендалл закликає до обережності.

"Невірно припускати, що всі, хто постраждав від природних катастроф, таких як урагани і повені, змінять місце проживання назавжди, – пояснює він. – Люди часто повертаються, коли все стихне".

Сам Майерс визнає можливі вади свого методу оцінки, зокрема той факт, що не всі потерпілі від кліматичних змін стануть мігрантами. Деякі можуть просто трохи переміщуватися в межах своєї країни, скажімо, відселятися вглиб материка, подалі від затоплених прибережних територій. Але в цілому Майерс готовий відстоювати свій метод.

"Важко сказати, скільки саме сьогодні кліматичних біженців і де вони живуть, – каже учений. – Однак у перспективі важливіше знати, що ми приблизно думали правильно, а не повністю помилялися в цьому найважливішому питанні".

Справа не в цифрах

"Неможливо визначити заздалегідь, скільки людей вже є біженцями і скільки ще будуть змушені покинути свої будинки через кліматичні зміни, – захищає Майерса американський оглядач Ендрю Брейнер. – Але це не означає, що загрозу можна вважати не особливо небезпечною".

Брейнер вважає, що опоненти Майерса занадто чіпляються до цифр, які озвучує учений. При цьому вони не сумніваються у тому факті, що спровокована кліматичними змінами міграція і справді має місце.

Ніхто не сперечається з тим, що клімат планети змінюється, а отже, і число екологічних біженців буде з часом зростати

Також ніхто не сперечається з тим, що клімат планети змінюється, а отже, і число екологічних біженців буде з часом зростати. Але до того часу, поки в дискусії фігурують гігантські цифри, які легко оскаржити, її можна перевести в інше русло, констатує Брейнер, – переконати широку аудиторію, що оскільки Майерс і його прихильники називають завищені цифри, то і небезпека в цілому перебільшена.

Тим часом це не так, констатує оглядач. Якщо поставити питання у відриві від цифр Майерса, то навряд чи хтось на тверезу голову спростовуватиме логіку, що лежить в основі міркувань про кліматичних біженців. Якщо рівень Світового океану піднімається, то багато прибережних територій будуть затоплені, а отже, люди будуть змушені переселятися.

Безглуздо сперечатися і з тим, що порушення водного балансу приведе до зміни в режимі опадів і, як результат, багато регіонів світу все частіше переживатимуть
серйозні засухи

Безглуздо сперечатися і з тим, що порушення водного балансу приведе до зміни в режимі опадів і, як результат, багато регіонів світу все частіше переживатимуть серйозні засухи.

"Літо 2013-го вже принесло небачені в історії посухи на заході США, – констатує Брейнер. – Вони також супроводжувалися епідемією лісових пожеж".

Дійсно, складно сказати, наскільки Майерс правий у своїх оцінках кількості переселенців, проте ніхто не стане сперечатися з панівною думкою екологів, згідно з якою до 2050 року посухи стануть повсякденним явищем в південній частині Європи, на південному сході Азії, в Бразилії, а також на величезних територіях Австралії й Африки. Йдеться про найбільш густонаселені частини планети, зазначає Брейнер.

Засухи не тільки змушують людей змінювати місце проживання – вони також серйозно скорочують посівні площі. Брак продовольства – ще один фактор, який підштовхуватиме людей до міграції

Флінн посилює цей похмурий прогноз міркуваннями про брак продовольства. Засухи не тільки змушують людей змінювати місце проживання – вони також серйозно скорочують посівні площі. Брак продовольства – ще один фактор, який підштовхуватиме людей до міграції.

Кривавий конфлікт у Сирії, який тягнеться вже два роки, був багато в чому спровокований посухою і голодом, що спричинили переселенські процеси, зазначає Брейнер .

До середини століття під воду підуть численні острови й цілі архіпелаги, а також прибережні території держав. Найяскравіший з недавніх прикладів – затоплення островів Мальдівського архіпелагу. А це новий виток міграції, наголошує Брейнер.

"Що змушені робити жителі південної частини Флориди, коли їхні будинки опиняться під водою? – задається питанням Флінн. – Їм доведеться виїхати, а мова йде про добрий десяток мільйонів осіб".

На думку Расселла, критики теорії Майерса сповідують політику страуса. Замість того щоб готувати суспільство до можливих потрясінь, пов'язаних з майбутньою міграцією мільйонів людей, вони чіпляються до цифр і методів оцінок.

"Введення віз для кліматичних біженців, що викликало такі бурхливі дискусії, – це лише маленький крок", – зазначає журналістка.

Невідомо, скільки людей постраждає від кліматичних змін, констатує Брейнер, і в суперечці легко забути про головну суть питання. А вона зводиться до того, що неважливо, чи йде мова про 100 млн або 200 млн людей, – важливо, що зміни клімату мають жахливі наслідки і з ними потрібно боротися, поки не пізно, скорочуючи викиди парникових газів і всіляко адаптуючись до навколишнього середовища, підсумовує Брейнер.

***

Цей матеріал опубліковано в № 37 журналу Корреспондент від 20 вересня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.