Тяжке фінансове становище змушує людей позичати гроші. Організації з мікрокредитування радісно надають позики - але під величезні проценти.
Ринок пожвавішав
З 2018 року до 2021-го обсяги виданих мікрокредитів зросли більш ніж удвічі, свідчать дані НБУ. У першому кварталі 2022-го, левова частина якого була до вторгнення, кредити видавались ще значними темпами – 11,3 млрд грн. У другому ринок майже зупинився – 1,4 млрд грн. З другого півріччя почав оживати і компанії видали 6,7 млрд грн за жовтень – грудень.
Статистика також свідчить, що у 2022 році сума заборгованості за мікропозиками скоротилася на 5 млрд грн. Вона впала з 13,1 млрд грн на початок 2022-го до 8,05 млрд грн на початок 2023 року. Більш як половина від загальної суми, на яку зменшився борг українців перед МФО, припадає на друге півріччя — 3,4 млрд грн, або 67%.
Та після спаду у 2022 році, українці знову активніше почали брати позики під великий процент. За даними НБУ, у першому кварталі 2023 року заборгованість українців за мікрокредитами зросла на 663 млн грн та становить 8,7 млрд грн. Сума взятих позик також збільшилася на 39%. Середня сума угоди в першому кварталі 2023 року майже сягнула показника напередодні великого вторгнення — 4912 грн.
В середньому, у 2023 році укладають 627 млн нових небанківських позик на місяць. У 2021 цей показник складав 1,17 млрд нових мікрокредитних договорів на місяць.
Нагадаємо, що через російське вторгнення у 2022 році рівень бідності в Україні виріс з 5,5% до 24,2%, в результаті більше 7 мільйонів чоловік опинилися за межею бідності.
Як повідомляє The Guardian з посиланням на звіт Світового банку, найбільш відчутні наслідки зубожіння зафіксовані в сільській місцевості, оскільки між містом і селом спостерігається великий розрив.
Враховуючи, що безробіття неофіційно становить 36%, а інфляція досягла 26,6% в кінці 2022 року, регіональний директор установи по Східній Європі Аруп Банерджі попередив, що бідність в Україні може різко зрости.
Економіст Олена Білан зазначила, що без фінансової підтримки з боку міжнародного співтовариства, ситуація була б ще гіршою. За її словами, найбільш проблемним у цій ситуації залишається питання працевлаштування людей.
"Ми спостерігаємо падіння ВВП на 30% переважно тому, що Україна експортує 80% своїх товарів через порти, до яких вона більше не має доступу. У нас була інфляція в 26% – знову ж таки, що могло бути і гірше – але зарплати людей також залишилися незмінними, а валюта знецінилася по відношенню до долара на 20%", – розповіла вона.
НБУ має намір втрутитися
Ситуацією на ринку мікрокредитів занепокоєні в НБУ. Тому в Україні планують на законодавчому рівні обмежити ставки щодо позик під шалені відсотки.
У регулятора вважають, що фінансові компанії, які видають українцям мікрокредити, свідомо обирають бізнес-модель надання своїх послуг уразливим верствам населення, які часто не усвідомлюють наслідків своїх дій. Тобто, вони пропонують "миттєве вирішення" фінансових проблем малозабезпеченим громадянам, особам без постійного доходу, студентам і так далі.
У Національному банку пропонують внести зміни до закону, встановивши граничні норми кредитних ставок. Там пояснюють, що такі норми є усталеною практикою регуляторів у країнах ЄС, Великій Британії та США.
"Максимальний розмір реальної денної процентної ставки, тобто загальних витрат за споживчим кредитом, виражених у процентах за день користування кредитом від загального розміру виданого кредиту, не повинен перевищувати суму з розрахунку 0,8% у день. Сьогодні це значення для мікрокредитів становить у середньому 2,5%", — пояснює регулятор.
Нацбанк пропонує знизити надмірне боргове навантаження на одного споживача. Для цього Верховна Рада має надати НБУ право встановлювати мінімальні вимоги до процесу перевірки кредитоспроможності позичальника.
"Оскільки на сьогодні окремі фінансові компанії не мають подібних вимог, оцінка кредитоспроможності позичальника практично не здійснюється. Водночас сам кредитор свідомо обирає бізнес-модель, за якої сумлінний позичальник сплачує захмарні відсотки не лише за себе, а й за тих, хто не виконує свої зобов’язання", - пояснили в НБУ.
Ще Нацбанк виступає за запровадження додаткових штрафів за порушення встановлених вимог.
"Питання етичної поведінки під час врегулювання простроченої заборгованості вже вирішено. Національний банк здійснює постійний нагляд за поведінкою кредиторів та колекторів. А от кредити під понад 1 500% річних - вкрай нездорова практика", - додали в установі.
Голова НБУ Андрій Пишний у інтерв'ю NV Бізнес більш детально розповів, що регулятор прагне зробити з ринком мікрофінансового кредитування.
"Йдеться про кредити під 1400% річних. 70% таких кредитів зазвичай надаються, щоб покрити моментальну потребу, а точніше залежність людини, зробити ставку в онлайн казино. З використанням цифрових технологій швидкість надання таких кредитів сягає лічених хвилин. Тож рішення про отримання позик за таких умов навряд чи можна назвати усвідомленим. За таких умов це важко назвати кредитом - це фінансове вбивство, або рабство", - пояснив він.
Пишний повідомив, що НБУ вже позбавляє подібні організації ліцензій на діяльність в сфері кредитування.
"Відчуваю, нас чекає цікавий процес. Адже така безвідповідальна діяльність фінансових установ, спрямована на отримання захмарних доходів без розуміння тієї шкоди, яку вона завдає в першу чергу вразливій категорії населення з досить низьким рівнем доходів, є неприйнятною. А під час війни, я б назвав її злочинною", - резюмував Пишний.
Ольга Лобайчук, начальник Управління захисту прав споживачів фінансових послуг Національного банку України, в своїй колонці на сайті Інтерфакс-Україна пояснює, чому НБУ хоче обмежити стелю максимального розміру реальної денної процентної ставки на 0,8%. Зараз вона становить 2,5%.
"Середній розмір позики, яку бере людина в мікрофінансовій компанії, це 5 000 грн з денною ставкою 2,5% (середня ставка за цим сегментом ринку). Через 14 днів, що є найпопулярнішим терміном кредитування, людина має повернути кошти на загальну суму 6 750 грн. Тобто вартість кредитних коштів у грошовому вимірі становить 1 750 грн", - зазначає авторка.
Наразі в Україні мінімальна зарплата – 6 700 грн на місяць, наголошує Лобайчук. Тобто доступний дохід особи, яка узяла позику, на цих же 14 днів становить 3 350 грн. Відповідно споживачеві, скупний дохід якого становить мінімальну заробітну плату, доведеться за два тижні користування таким кредитом віддати понад 50% від свого доступного доходу.
"У разі встановлення обмеження процентної ставки на рівні 0,8% на день вартість наведеного вище кредиту для споживача в номінальному вираженні через 14 календарних днів користування таким кредитом становитиме 560 грн або близько 17% від його доходу за два тижні", - пише Лобайчук.
Проте власники мікрокредитних організацій сприйняли ініціативу НБУ не з захопленням. В коментарі українському Forbes вони кажуть, що після введення нових правил кількість мікрофінансових компаній точно скоротиться.
Також стандартна реакція бізнесу на нові регуляції – застереження, що зросте тіньовий ринок.
"Будуть "чорні кредитори" чи якісь міняли на базарі. І криміногенна ситуація з часом може погіршитись", – каже директор Швидко Гроші Олександр Холод.
Валерія Шипуля