Що вигідніше оголосити себе банкрутом чи домогтися реструктуризації боргу. Погляд на проблему з боку позичальників та банкірів.
Цього року справ про банкрутство людей побільшало. Однак банки радять не доводити справу до суду та пропонують домовлятися. Чи є якісь плюси в оголошенні себе банкрутом, чи краще цього уникати?
Банкрутів побільшало
Поточного року справ про банкрутство людей стало більше у 2,2 раза.
“За перші п’ять місяців 2024 р.343 українці подали на банкрутство, що у 2,2 раза більше, ніж минулого року”, - йдеться на платформідля роботи з відкритими даними Опендатабот із посиланням на дані Верховного суду.
Загалом за п’ять років в Україні відкрилось майже 2 тис. справ про банкрутство людей.
Минулого року 575 українців подали до суду, щоб їх визнали неплатоспроможними. Водночас найменше справ про банкрутство людей було відкрито у 2019 р. Це був перший рік, коли закон дозволив громадянам визнавати себе банкрутами через суд.
Тоді було відкрито 22 справи про банкрутство людей. Відтоді кількість тих, хто хотів визнати себе неплатоспроможним, постійно зростала: у 8,3 раза за 2020 р. та у 2,7 раза за 2021 р.
Загалом за весь час було відкрито 1 993 справи про банкрутство українців. Кожен другий банкрут – віком від 25 до 45 років: 58% або понад 1,1 тис. Третина банкрутів старша за 45 років – 38,3% або 764 людини. Найменше банкрутів серед молоді до 25 років – лише 3,7%.
Також 54% усіх банкрутів – чоловіки, а 46% – жінки.
Нагадаємо, Верховна Рада дозволила фізичним особам набувати статус банкрута ще у жовтні 2018 р. Повноцінно процедура почала працювати вже у 2019 р. З того часу людина, яка потрапила у скрутне матеріальне становище, може ініціювати своє банкрутство і, пройшовши всю процедуру, звільнитися від боргів.
Чи є користь від банкрутства?
Водночас сказати, чи принесла процедура банкрутства користь боржникам, чи дозволила вона розпочати все з чистого аркушаважко. За словами юристів, судова статистика не відбиває реальну кількість боржників у скрутному становищі, яким допомогла процедура банкрутства.
“Ця процедура не є відомою та поширеною серед українців: це дорого, складно та незрозуміло без допомоги адвоката, на якого в боржника вже просто може не стати коштів”, - зазначив адвокат, арбітражний керуючий, член Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих, фахівець з питань банкрутства Денис Лихопьок в коментарі Європравді.
Крім того, за його словами, кредитори та фінансові установи не вельми охоче подають свої вимоги до суду, сподіваючись стягнути борг після відновлення платоспроможності людини та зекономити на судових витратах. Водночас буваєй навпаки, коли вони намагаються торпедувати процедуру, дискредитуючи боржника.
“З іншого боку, громадянам теж необхідно усвідомити, що ця процедура не про списання боргів, а про спробу знайти згоду з кредиторами за допомогою судової процедури та арбітражного керуючого”, – каже він.
Банки пропонують домовлятись
Своєю чергою банкіри не радять своїм клієнтам доводити справу про банкрутство до суду.
“Можна подати позов до суду, заблокувати рахунки, і клієнт тоді точно не виживе, а можна протягнути йому руку допомоги, дати йому пільговий період, і клієнт зможе оговтатися”– каже заступник директора, начальник управління правового забезпечення департаменту проблемних активів ПУМБ Андрій Джура в коментарі “Фінансовому клубу”.
Однак, за його словами, багато клієнтів не просять “руку допомоги”, поки не побачать позов.
“У нас є клієнти, які без позову або навіть відкритого виконавчого провадження не хочуть домовлятися”, – зазначає Джура.
Водночас є й такі, які бояться судів. Особливо багато їх серед учасників держзакупівель.
“Клієнтам, які живуть на держзамовленнях, беруть участь в тендерах, важливо не мати судів з контрагентами, важливо не мати відкритих виконавчих проваджень, арештованих рахунків, інакше вони просто не будуть допущені до тендера. Це стимулює домовлятися з банками”, – каже Джура.
Банкіри кажуть, що домовлятися можна на будь-якому етапі судового протистояння.
“Ми використовуємо суд як елемент впливу на клієнта. Є можливість навіть на етапі подання позовної заяви чи на етапі її розгляду перейти до рефінансу або реструктуризації. І в цьому ми бачимо дуже велику ефективність самої позовної заяви”, – зазначив виконавчий директор напряму непрацюючих активів Кредобанку Анджей Голка.
За його словами, боржникам-фізособам сповіщення приходять в застосунок “Дія”. “І коли в “Дію”приходить повідомлення, то навіть неконтактний клієнт йде на зв’язок. Є навіть випадки, коли юрособа, яка знаходиться на непідконтрольній території, отримавши повідомлення про позовну заяву, починає вести переговори, десь гроші знаходяться.
Ситуація гірша ближче до фронту
Рівень несплати за кредитами зростає ближче до фронту.
Що ближче до лінії фронту, то вище рівень проблемних кредитів – за лінією фронту взагалі безнадійні кредити.
“На територіях, тимчасово окупованих з лютого 2022 р., перебуває основна частина проблемних позичальників. Тому що і ці позичальники опинилися на території, яка окупована, і їхня застава. Стягнення таких боргів є вкрай складним”, – каже директор департаменту реструктуризації та стягнення Укрексімбанку Анатолій Лола.
За його словами, менш критична ситуація на підконтрольній Україні території. Друга категорія – це позичальники, які перебувають вздовж лінії зіткнення та зазнали суттєвого впливу: є пошкодження, збій ланцюгів поставки сировини і збуту продукції. І третя категорія – це позичальники, які перебувають подалі від зони бойових дій, але війна на них значно вплинула.
Кредобанк за рівнем ризику пофарбував мапу країни чотирма кольорами.
“Червона зона – це окупована територія і прифронтова. Це найважчі зони. Прострочка на рівні 80%. Помаранчева, жовта і зелена зони – це вже від 11% до 5% прострочки. Ми працюємо з усіма, навіть з клієнтами, в яких майно є і на окупованій території”,– каже Голка.
Кредитори йдуть на поступки позичальникам
Заради стягнення коштів кредитори готові йти на поступки позичальникам й робити знижки навіть в умовах невизначеності воєнного часу.
“Індивідуально розглядаємо всі кейси. Є можливості зменшення відсоткової ставки. І до п’яти років можемо реструктуризувати кредит”,– заявив Голка.
Строк реструктуризації залежить від розрахунку найбільш ефективного способу сплати кредиту.
“Це може бути і 5, і 7, 10 років. Найголовніше, щоб був погашений основний борг і накопичені на момент реструктуризації відсотки”,– сказав Лола.
В окремих випадках банкіри кажуть про списання частини боргу – наприклад, до 40% суми.
На думку банкірів,найкращий спосіб позбутися проблемних боргів– це реструктуризація, а не судове чи позасудове стягнення боргу.
“Найбільш потужним елементом, який вплинув на зменшення проблемних активів, є реструктуризація і робота з клієнтами. Інші способи врегулювання проблемних кредитів є менш суттєвими”, – заявив Голка.
Своєючергою Джурапідтвердив цей тренд.
“У нас найбільша частка врегулювання проблемного портфеля – це реструктуризація”, – каже Джура.
Ще один банкір розповів, що з початку широкомасштабного вторгнення банку вдалося провести “декілька дуже великих реструктуризацій заборгованості позичальників”.
“Оперативне реагування на свіжих проблемних позичальників є запорукою успіху, щоб портфель NPL не йшов у категорію повністю безнадійних, а давав можливість його погасити”, – каже Лола.
На його думку, робота з “проблемкою” – це не просто щось забрати і продати, а отримати в погашення найбільшу суму грошових коштів.
Реструктуризацію позичальникам пропонують не тільки діючі банки, а й Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який управляє портфелями банків в процесі ліквідації.
Саме в нього найкращі ставки реструктуризацій.
“Затверджена програма реструктуризації досить лояльна за відсотковими ставками. Для юросіб до 18 місяців ставка складає 0,1%, на термін від 19 місяців до 24 місяців – 3%, більше ніж 2 роки – 5%, але не довше, ніж термін ліквідації банку. Для фізосіб ставка становить лише 0,001%”,– повідомив начальник відділу стратегії задоволення вимог кредиторів ФГВФО Богдан Дубенський.
Вікторія Хаджирадєва