Фото: AP
У Німеччині народжуваність є однією з найнижчих у ЄС
Дитячий садок чи домашнє виховання? Чи повинні матері працювати? Якщо так, то скільки? Німецькі партії пропонують дуже різні концепції політики підтрики сім?ї, але сім?ям від цього не легше.
Щороку у Німеччині на підтримку родин виділяється близько 200 мільярдів євро. Існує півтори сотні різних заходів, які мають йти на користь сім’ям і дітям. Починаючи від щомісячної виплати на кожну дитину у сумі від 184 до 215 євро до 18 років, закінчуючи податковими пільгами для батьків неповнолітніх дітей. Жодна країна у світі не дає цій сфері так багато грошей.
І, тим не менше, у міжнародному порівнянні Німеччина пасе задніх: народжуваність як була, так і є низькою, позиції жінок на ринку праці залишаються слабкими, самі родини невдоволені становищем.
Родина з трьома дітьми – у Німеччині це радше рідкість. Ізабель Ґронак-Вальц заснувала разом із чоловіком власну фірму. Самостійна зайнятість дозволяє матері гнучкість у повсякденному житті, каже вона. І поки, наприклад, доньки-підлітки увечері тренуються на секції дзюдо, батьки працюють. О 17 годині слід забрати зі школи 7-річного Юліуса. "Потім готуємо їжу, вечеряємо, читаємо книжки Юліусу, і день поступово наближається до кінця",- розповідає Ізабель.
Станом на 2011 рік лише 4,3 відсотка родин мали три і більше дітлахів. Жінки та чоловіки сьогодні обмірковують двічі, чи хочуть вони мати дітей і якщо так, то скільки. У середньостатичної жінки народжується 1,36 дитини, це менше, ніж у будь-якій іншій країні ЄС. Політики б’ють на сполох та хочуть виправити ситуацію. Але думки різних партій і навіть усередині одних і тих самих партій щодо участі жінок у професійному житті дуже різняться.
Культура заохочення народження дітей
"Можу зрозуміти тих жінок, які визначаються проти утримання дітей - на користь кар’єри. Оскільки поєднати одне та інше не завжди можливо. Я вивчала медійні науки, і я знала, що за певної кар’єри не зможу мати дітей",- зізнається Ізабель Ґронак-Вальц.
"Нам бракує підтримки материнства",- такий висновок робить Корнелія Шпахтгольц, голова Об’єднання матерів, які працюють. "Уявіть, як добре було б,- продовжує жінка,- якби працівник міг підійти до роботодавця і сказати, що за кілька років планує створити сім’ю. Вони б разом продумували, як найкраще розпланувати час, у тому числі після народження дитини. Наприклад, це може бути підвищення кваліфікації у час батьківства або неповний робочий день. Така ситуація була б виграшною для всіх". Однак реальність є зовсім іншою. "Навіть якщо жінка має кращу кваліфікацію, ніж чоловік, і краще подає себе на співбесіді, вибір керівництва часто падає на чоловіка",- констатує Шпахтгольц.
Щоб зрозуміти, якою може бути оптимальна культура заохочення народження дітей, слід спрямувати увагу на Францію або країни Скандинавії. Там є багато успішних моделей оптимізації робочого часу, виховання та освіти на користь родин. "На жаль, досвід є, але наявні концепції втілюють недостатньою мірою",- нарікає Шпахтгольц.
Чинник грошей у "дитячому" питанні
Поряд із несприятливим законодавством та суспільним тиском, є ще один серйозний чинник. Якими б милими не були діти, мати дітей дорого коштує. "Ми помічаємо, що наша фінансова ситуація напружена,- каже чоловік Ізабель, Андреас Вальц. – Цього б не було, якби не діти". На його думку, різниця із подружжями, у яких менше або взагалі немає дітей, відчувається.
"Нам потрібна допомога,- каже мати трьох дітей Ізабель Ґронак-Вальц. – Якщо рамкові умови зміняться, тоді жінки у Німеччині зможуть спокійно народжувати дітей. Ми це можемо, і це приносить задоволення ".
Райна Бройєр, Захар Бутирський
Джерело: Українська служба DW