Президент УЄФА Мішель Платіні в інтерв'ю Ірині Соломко у № 27 журналу Корреспондент від 13 липня 2012 року розповів про український спортивний прорив, найкращих гравців національної збірної та можливості для України знову отримати європейський турнір
Останні чотири з половиною роки цей кучерявий
француз, колись національна футбольна гордість своєї країни, а зараз головний
європейський футбольний функціонер, часто бував в Україні. Тепер український
період його життя в минулому: після фінального матчу Євро-2012 Мішель Платіні,
президент УЄФА, покинув Київ. І навряд чи повернеться сюди знову у найближчому
майбутньому: на носі у нього підготовка до чергового європейського турніру,
який у 2016 році пройде на батьківщині Платіні, у Франції.
Навіть залишивши схід континенту, галантний
француз не втомлюється говорити компліменти на адресу України - мабуть, найбільш
ризикованої його "інвестиції" за останній час. Платіні довірив їй
разом із Польщею провести Євро-2012. І хоча країна неодноразово зривала терміни
підготовки, вона у підсумку блискуче впоралася з усіма труднощами і справила
приємне враження на гостей турніру - приїжджих футболістів і фанатів, а також
на всю Європу. Корреспондент переконав Платіні поділитися враженнями про
турнір, коли француз уже повернувся додому.
- Чотири з половиною роки тому ви віддали
право проведення Євро-2012 Україні та Польщі. Наскільки ви тоді ризикували? Чи
перевершила Україна ваші очікування щодо підготовки?
- Виконавчий комітет УЄФА прийняв рішення
довірити організацію турніру Польщі та Україні з метою популяризувати футбол у
цій частині Європи. І хоча такий вибір був сміливим і ризикованим, ми доклали
всіх можливих зусиль, щоб реалізувати цей складний проект.
Повинен сказати, що ми чудово впоралися
завдяки роботі українського уряду, Федерації футболу та місцевого оргкомітету
Євро-2012, а також містам-господарям та багатьом іншим, хто зробив величезний
внесок у цей проект.
- Чи з'явилося у вас сиве волосся, поки
Україна готувалася до чемпіонату? Адже виникало багато складнощів.
- У мене були певні сумніви та побоювання, але
водночас я твердо вірив у тих, хто працював, щоб провести цей історичний турнір.
І моя довіра було виправдана.
- Ви могли два з половиною роки тому відібрати
в України право проведення чемпіонату, оскільки країна не встигала за графіком
підготовки. Чому не зробили цього?
- Ситуація ставала критичною. І в нас була
остання можливість змінити місце або формат проведення Євро-2012. Але Президент
України та Григорій Суркіс, голова Федерації футболу України (ФФУ), змогли
переконати членів виконкому УЄФА не забирати у держави право втілити свою мрію.
Сьогодні я радий, що ми довірили Україні проведення турніру, адже результат
виявився фантастичним.
- Кому країна зобов'язана тим, що Євро-2012
все-таки відбулося?
- Перш за все, Україна має бути вдячна своїм
громадянам, адже вирішальним виявився саме їх ентузіазм. Також треба віддати
належне і голові ФФУ, і всім тим, хто працював весь цей час за кадром, щоб
організувати Євро-2012 у Києві, Львові, Харкові чи Донецьку. Україна може бути
неймовірно горда тим, як вона показала всьому світу свої можливості.
- Як думаєте, що дало Євро-2012 Україні?
- Турнір залишив Україні приголомшливу
спадщину. За кілька років була модернізована інфраструктура країни, причому такі
зміни зазвичай вимагають від 20 до 30 років. Аеропорти, дороги, поїзди,
автобуси, стадіони - це всі матеріальні результати. Але мені також хотілося б
звернути увагу на настрій, створений Євро-2012.
Цей масштабний проект став національною ідеєю,
об'єднав народ і створив сторінку в історії молодої держави. Я вважаю, що
завдяки Євро2012 Україна відкрилася світу.
- Наскільки українці використовували
потенціал, який чемпіонат дає країні-господині?
- Україні вдалося вийти сухою з води, і вона
повною мірою виправдала покладені на неї сподівання. Країна представила себе з
дуже вигідної сторони - показала як культурні багатства, так і красу міст,
продемонструвавши водночас і гостинність своїх громадян, і їхнє вміння
веселитися.
Крім інфраструктури, яку я вже згадував,
потрібно також не забувати про те, що дуже багато людей знайшли неоціненний
професійний досвід. Якщо говорити про приклади, то візьмемо ті самі процедури
перетину кордону, які були спрощені напередодні турніру, і багато іншого.
- Що вам хотілося б ще поліпшити в підготовці?
- Дотримання термінів! (Сміється.) Але так
відбувається кожного разу. Ще у 1998 році, коли ми організовували чемпіонат
світу у Франції [Платіні був співголовою оргкомітету], ми завершували
будівництво стадіонів в останні дні. Буквально в останній момент закінчували
фарбування. Ця проблема часто зустрічається під час організації таких
масштабних спортивних заходів.
Правда і те, що мені було б набагато
спокійніше, якби все було зроблено завчасно. Але я прекрасно розумію, що
такого, напевне, не буде ніколи.
- Чи не занадто висока ціна підготовки до
чемпіонату для українців? Країна витратила, за підрахунками Корреспондента,
майже 8 млрд євро на це. У Європі подібні заходи коштують дешевше.
- Це правда, що організація подібних заходів
відображається на бюджеті країни. Але якщо подивитися на створену
інфраструктуру (адже нею зможуть користуватися і наступні покоління), то,
думаю, що гроші були вкладені не дарма. Не варто намагатися оцінювати користь
від інвестицій лише в рамках одного року, потрібно розглядати довгострокову
перспективу. Адже внаслідок розвитку
держави та зростання уваги до неї всього світу будуть розвиватися торгівля та
туризм, що спричинить позитивні економічні наслідки протягом тривалого часу.
- Чи надходили до УЄФА якісь скарги з боку
команд або вболівальників?
- Якраз навпаки, УЄФА отримав поздоровлення як
від команд-учасниць, так і від уболівальників. Усі учасники турніру незабутньо провели
червень, за що подякували і нам, і країнам-господиням, і федерації.
- Що скажете про незарахований гол у ворота Англії?
Чи будуть якісь наслідки для судді Віктора Кашшаї, який допустив цю помилку?
- Під час турніру суддівство проходило на
високому рівні, хоча, на жаль, і було прийняте помилкове рішення, і гол не
зарахували.
Я не думаю, що через це репутація турніру
сильно постраждала. І я також хотів би звернути увагу на fair play [принципи
чесної гри] гравців та громадян України, які з гідністю, що викликає повагу,
змирилися з цією помилкою.
Усі арбітри оцінюються за результатами своєї
роботи, і така оцінка є базою для призначення їх на наступні матчі. Ми повинні
змиритися з тим, що людині властиво помилятися, і повинні дати тому, хто
помилився, другий шанс.
- Кого з українських гравців ви відкрили для
себе на турнірі?
- Звісно ж, ми всі бачили, що Андрій Шевченко
не розгубив своєї майстерності і постійно був загрозою для захисників
команди-суперника. Але і в цілому збірна Україна показала хороший футбол. Їй не
вистачило зовсім трохи для того, щоб продовжити участь у турнірі.
- Скільки УЄФА заробив на чемпіонаті?
Наскільки ці цифри відрізняються від тих, які очікували отримати?
- Загальний бюджет у середньому становить 1,35
млрд євро. Витрати УЄФА на організацію досягають 600 млн євро, із них близько
200 млн євро - витрати на команди-учасниці і 100 млн євро діляться між клубами,
які на час турніру надавали своїх гравців.
Решта коштів піде на покриття організаційних
витрат - безпека, оренда стадіонів, співробітники, транспорт, проживання,
телевізійне виробництво, оплата послуг міст-господарів і т. д. Прибуток, що залишився, розподіляється наступним чином: близько 500 млн призначені для фінансування
розвитку футболу у 53 країнах, які є членами УЄФА, протягом наступних чотирьох
років у рамках проекту HatTrick [програма УЄФА щодо стимулювання та
популяризації футболу].
Решта коштів використовується для освітніх
заходів УЄФА, зокрема в галузі суддівства та тренерської роботи, на організацію
юнацьких та жіночих змагань наступних років, а також на покриття витрат
адміністрації УЄФА.
Таким чином, весь прибуток повторно
інвестується в нашу місію - розвиток футболу у Європі. Але хотів би зазначити,
що остаточні цифри за підсумками Євро-2012 стануть відомі навесні 2013 року.
- Які висновки зроблять функціонери УЄФА на
майбутнє щодо підготовки до чемпіонатів?
- Потрібно зберігати впевненість, а завзятість
та цілеспрямованість у роботі забезпечать відмінні результати.
- Чи є імовірність, що УЄФА знову ризикне і
надасть право провести чемпіонат країнам, що розвиваються? Ви особисто вважаєте
це правильної практикою? Чи повинен футбол або спорт бути рушієм розвитку
країни?
- Як ви вже знаєте, у 2016-му чемпіонат Європи
пройде у Франції. Процедура ж вибору країни-господаря для турніру 2020 року ще
не була затверджена. Тому складно з упевненістю сказати, що може статися в
майбутньому.
Але я думаю, що УЄФА продовжить гідно
виконувати свою місію, а можливість організувати євротурнір ще раз буде дана
країнам, у яких, імовірно, не дуже розвинена інфраструктура.
Думаю, що Польща та Україна будуть прикладом і
доказом того, що за наявності любові до футболу все можливо!
- Чи є в України шанс отримати якийсь Євро
самостійно?
- Україна - це велика країна зі значною кількістю
населення і достатньою кількістю великих міст. Але сьогодні складно сказати, чи
зможе Україна колись самостійно організувати Євро. Думаю, що з мого боку
відповідати на таке питання буде занадто самовпевнено. Адже коли це станеться,
я вже не буду президентом УЄФА!
***
Цей матеріал опублікований у № 27 журналу
Корреспондент від 13 липня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент
у повному обсязі заборонений. Із правилами використання матеріалів журналу
Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.