Футурологи пророкують, що незабаром людина перестане бути людиною. Завдяки науковим досягненням виникне цивілізація постлюдей, які переможуть хвороби і стануть жити вічно, пише Олексій Бондарев у №42 журналу Корреспондент від 26 жовтня 2012 року.
Нік Бостром і Кен Хейворс не божевільні. Навіть незважаючи
на те, що перший з них абсолютно серйозно готовий переконати людство в тому, що
воно живе в Матриці, а другий готовий накласти на себе руки, щоб довести:
сучасні технології вже дозволяють досягти безсмертя.
Бостром, шведський філософ, який викладає в Оксфорді, і
Хейворс, американський фізик з Гарварду, – авторитетні у своїх галузях вчені.
За всієї великої кількості наявних напрямів сучасної науки вони вибрали для
себе футурологію – науку передбачення майбутнього. І кожен з них переконаний,
що досягнення в цій галузі вплинуть на долю людства не менше, ніж роботи вчених
в більш приземлених і, здавалося б, корисних сферах.
Футурологи займаються не тільки передбаченням того, які
технології будуть затребувані в найближчому майбутньому. Їх значно більше цікавить,
як ці технології вплинуть на людину. Що відбуватиметься з homo sapiens у міру
того, як створені ним розробки ставатимуть все більш досконалими?
Пам'ятаючи про класичний прогноз фантаста Герберта
Уеллса, що винахід виделки і ложки був першим кроком на шляху до того, щоб у
людини рано чи пізно атрофувалася щелепа, футурологи припускають: вже в
осяжному майбутньому технології змінять людей як біологічний вид.
Генна інженерія, біотехнології, кіборгізація, перенесення свідомості в комп'ютери зможуть створити із сучасних мешканців Землі нові види,яких провісники майбутнього вже охрестили постлюдьми
Генна інженерія, біотехнології, кіборгізація, перенесення
свідомості в комп'ютери зможуть створити із сучасних мешканців Землі нові види,
яких провісники майбутнього вже охрестили постлюдьми.
Дехто подібно до Бострома вважає, що постлюди досягнуть
найвищого рівня розвитку і розроблять неймовірні технології, в тому числі і на
рівні тих, які були показані у фільмі Матриця.
Інші фахівці припускають, що на homo sapiens найбільше вплине
наступ справжньої космічної ери, коли почнеться освоєння інших планет і
виявиться, що пристосованим до старенької Землі людям у нових умовах не вижити.
Треті слідом за французьким письменником Мішелем Уельбеком
переконані: люди майбутнього змінять людську природу, поставлять крапку в
гендерному питанні і відмовляться від статевого поділу.
Обговорення таких теорій ще десять років тому сприймалося
в наукових колах з усмішкою, але сьогодні цілком серйозними дослідженнями в цій
галузі займається багато серйозних учених. Корреспондент проаналізував
результати їхньої діяльності та пропонує своїм читачам зазирнути в найближче
майбутнє людства.
Здрастуй, Матрице!
Бостром вважає, що зазирнути в майбутнє ми не можемо з однієї
простої причини: ми живемо в штучно створеному минулому. Але саме це доводить,
що в майбутньому люди перетворяться на істот з надприродним інтелектом.
Вчений є експертом в галузі трансгуманізму –
футуристичного руху, присвяченого змінам, яких зазнає homo sapiens в прийдешньому.
Однією з найбільш широко відомих робіт Бострома є так звана гіпотеза симуляції. Відповідно до цієї гіпотези, існує висока ймовірність того, що ми живемо всередині величезної комп'ютерної моделі, яку запустили якісь постлюди для
вивчення власного минулого
Однією з найбільш широко відомих робіт Бострома є так
звана гіпотеза симуляції. Відповідно до цієї гіпотези, існує висока ймовірність
того, що ми живемо всередині величезної комп'ютерної моделі, яку запустили
якісь постлюди для вивчення власного минулого.
Постлюдьми Бостром іменує "цивілізацію нащадків людини,
що змінилися до такої міри, що вони вже не можуть вважатися людьми". Однією з
основних відмінностей цієї цивілізації є технологічна досконалість, а оскільки,
як переконаний Бостром, постлюди вельми цікаві і винахідливі, він припускає, що
вони здатні створити комп'ютерну симуляцію свого минулого за участю безлічі
змодельованих людей, можливо, всього людства.
Як і багато інших вчених, Бостром впевнений, що
свідомість залежить від інтелекту, іншими словами, від обчислювальних
потужностей, а не від носія. Фактично це означає, що свідомість може бути
реалізована в електронному вигляді, біологічна тканина людського мозку для
цього не потрібна.
Отже, за наявності певного рівня обчислювальних
потужностей (звичайно, неймовірного з точки зору нинішніх технологій) можна
створити симуляцію життя всього людства, що складається з мільярдів особистостей,
які самостійно мислять, усвідомлюють себе і живуть у віртуальній реальності, не
підозрюючи про це. Для них симуляція буде справжнісінькою реальністю, стверджує
Бостром.
Найважливішою частиною роботи Бострома є парадоксальний висновок про те, що в цій Матриці може жити сучасне людство. Ця гіпотеза отримала в наукових колах
назву "трилеми Бострома"
Найважливішою частиною роботи Бострома є парадоксальний
висновок про те, що в цій Матриці може жити сучасне людство. Ця гіпотеза отримала
в наукових колах назву "трилеми Бострома".
Вчений наводить три твердження, принаймні одне з яких має
бути вірним. Перше – людство вимре, не перетворившись на постцивілізацію. Друге
– воно створить постцивілізацію, яка з якихось причин не буде зацікавлена в
моделюванні свого минулого. Третє – ми майже напевно живемо в комп'ютерній
симуляції.
За логікою Бострома і його послідовників, перший варіант
малоймовірний, а другий взагалі видається дурістю. Мовляв, хіба ми не стали б
моделювати наше минуле (наприклад, як Брут з товаришами вбивав Юлія Цезаря або
життя Ісуса Христа), якби у нас була така можливість?
Отже, висока ймовірність того, що ми всі живемо у Матриці.
Ще вищою ця ймовірність стає, за логікою Бострома, якщо припустити, що постлюди
запускають безліч симуляцій, а загальна кількість штучно створених в рамках цих
симуляцій особистостей в рази перевищує число людей, які справді населяли Землю
в минулому.
"Якщо ми не віримо у вимирання людства і вважаємо, що
наші нащадки будуть не менш допитливі, ніж ми, доводиться зробити висновок, що
ми живемо в комп'ютерній симуляції", – робить висновок учений.
Бостром впевнений, що постлюди неодмінно існуватимуть і у
всьому перевершуватимуть людей. "Ставши постлюдиною, ви матимете розумові
здібності, які переважають будь-які здібності нинішніх геніїв, – каже Бостром. –
У вас буде досконала пам'ять, ваше штучне тіло не зазнаватиме хвороб і старіння".
На шляху до перетворення на постлюдей належить досягти проривів в багатьох галузях, вважає Бостром. Тут стануть у нагоді напрацювання в галузі генної
інженерії, боротьби зі старінням, комп'ютерної техніки,створення штучного інтелекту
На шляху до перетворення на постлюдей належить досягти
проривів в багатьох галузях, вважає Бостром. Тут стануть у нагоді напрацювання
в галузі генної інженерії, боротьби зі старінням, комп'ютерної техніки,
створення штучного інтелекту. Невідомо, якими будуть постлюди, – чи стануть
вони продуктом зміни біології людини або повністю штучними створіннями,
переконаний учений.
"Ми, люди, не здатні уявити собі, що означає бути
постлюдиною, – каже Бостром. – Їхні справи і прагнення настільки ж недоступні
нам, як мавпам не зрозуміти складнощів нашого життя".
Довгоочікуване безсмертя
Хейворс зайнятий значно більш приземленим завданням, ніж
Бостром. Він не розмірковує про те, що може статися з часом, а своїми руками
намагається зробити все для того, щоб отримати можливість в буквальному сенсі
поглянути на майбутнє. І мова йде зовсім не про створення машини часу.
Хейворс захоплений ідеєю фізичного безсмертя. Вчений є прихильником ідеї "завантаження свідомості". Відповідно до цієї гіпотези, людство незабаром
навчиться переводити свідомість в електронний формат
Насправді Хейворс захоплений ідеєю фізичного безсмертя.
При цьому він переконаний, що досягти його можна без допомоги дієт і здорового
способу життя. Вчений є прихильником ідеї "завантаження свідомості". Відповідно
до цієї гіпотези, людство незабаром навчиться переводити свідомість в
електронний формат.
"Наша раса рухається шляхом до телепортації розуму, –
пояснює свою ідею Хейворс. – Ми спробуємо зберегти мозок, а потім
використовувати його в тілі роботів. Це буде ідеальний комп'ютер, створений на
основі людського мозку".
Вчений займається дослідженнями в цій галузі вже десять
років і вважає, що досяг багато чого. За його словами, вже сьогодні можна
зберегти клітини мозку таким чином, щоб у майбутньому оживити його і поселити в
тілі робота.
Причому Хейворс аж ніяк не налаштований використовувати в
своїй роботі піддослідних кроликів або добровольців. 41-річний дослідник
збирається померти заради проведення унікального експерименту, який передбачає
нову еру в історії людства.
Хейворс не боїться, що може померти даремно, якщо в
майбутньому клітини його мозку не вдасться використати для створення робота.
"Це все одно краще, ніж постаріти і померти від хвороб", – каже вчений.
Ідею про те, що свідомість можна буде зчитувати і завантажувати в комп'ютер, поділяють багато футурологів
Ідею про те, що свідомість можна буде зчитувати і
завантажувати в комп'ютер, поділяють багато футурологів. Наприклад, знаменитий
британський вчений Йен Пірсон пророкує, що штучний інтелект обжене людський за
своїми можливостями вже до 2030 року, а до 2050-го люди навчаться переселяти
свою свідомість у комп'ютери й стануть жити вічно, нескінченно використовуючи
клоновані тіла.
Генна інженерія
Деякі футурологи переконані, що перетворитися на постлюдину
сучасному homo sapiens допоможуть зовсім не комп'ютерні технології, а генетика.
І тут варіантів розвитку просто незліченна кількість.
Починаючи від абсолютно неймовірних прогнозів про трансгенні технології, що
дозволяють наділити людину гостротою відчуттів, яка є у тварин, і закінчуючи
цілком реалістичними навіть за мірками сьогоднішнього дня припущеннями про
генну інженерію.
Американський біолог Крейг Вентер прославився тим, що
створив перший у світі штучний геном. Зараз він виступає одним з головних
адвокатів генної інженерії.
Першим місцем, де такі технології можуть бути
затребувані, стане американське космічне агентство NASA. Вентер сам
запропонував агентству цю ідею. "Генні технології можуть виявитися дуже
корисними в процесі відбору астронавтів", – переконаний він.
Для початку Вентер пропонує сканувати геном претендентів
на польоти в космос з метою визначити, чи немає у них прихованих дефектів, які
не можна визначити методами сучасної медицини (наприклад, проблем з
відновленням кісткової тканини, якій невагомість завдає шкоди).
Крім того, Вентер пропонує піддавати геном майбутніх
астронавтів корисним змінам, зокрема створити штучну мікрофлору кишечника, що
дозволить ефективніше засвоювати їжу. Ще один проект вченого передбачає
перемогу над бактеріями, які спричиняють руйнування зубів і викликають
неприємний запах.
Значно більш радикальні зміни обіцяє введення в організм
астронавта вірусних частинок, які внесуть в геном корективи, що дозволять
людині витримувати високий рівень радіації. А це одна з найбільших небезпек у
космосі.
Експерти вважають, що генна інженерія аж ніяк не є чистою
фантастикою. У всякому разі трансгенні рослини вже стали повсюдним явищем.
Космічна ера пришвидшить дослідження в галузі генної інженерії, припускають експерти. Homo sapiens виник як продукт еволюції на Землі, але людям в їхньому нинішньому вигляді нема чого робити в космосі
Космічна ера пришвидшить дослідження в галузі генної
інженерії, припускають експерти. Homo sapiens виник як продукт еволюції на
Землі, але людям в їхньому нинішньому вигляді нема чого робити в космосі:
тривале перебування в невагомості і сонячна радіація не найбільш сприятливі умови.
Спеціаліст з нанотехнологій Роберт Фрейтас вважає, що з
часом генна інженерія дозволить здійснити ліквідацію легенів людини, після чого
відпаде потреба в повітрі.
Знаменитий футуролог Рей Курцвейл певен: в майбутньому
люди перестануть потребувати їжі, а синтез енергії, що відбувається в людському
організмі після прийому їжі, ініціюватимуть нанороботи.
"Ми не можемо стати ідеальними, – каже Бостром. – Але ми
можемо поліпшити стан речей". На думку вченого, якого називають одним із
батьків трансгуманізму, наука дозволить людині вийти за ті рубежі, які обмежували
її тисячоліттями.
"Трансгуманізм – це звільнення від біологічних кайданів",
– підсумовує Бостром.
***
Цей матеріал опубліковано в № 42 журналу Корреспондент від 26 жовтня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.