Серед сотень військових злочинів, які Росія робить на території України, особливо вирізняється екоцид. Країна-агресорка знищує тварин, рослини та український чорнозем.
Факти екоциду
Згідно із статтею 441 Кримінального кодексу України, екоцид – масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу.
Також такі дії є порушенням Статуту ООН та частини третьої статті 38 І Протоколу Женевської конвенції, якою заборонено застосовувати методи або засоби ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгочасної і серйозної шкоди природному середовищу.
16 листопада президент України Володимир Зеленський озвучив формулу миру із 10 пунктів, виступаючи в режимі онлайн на саміті G20. Серед пунктів безпеки президент України назвав протидію екоциду. Глава держави впевнений: треба створити платформу щодо оцінки збитків екології від війни, допомагати Україні з розмінуванням, передати потрібне обладнання та фахівців.
Раніше президент зазначав, що Росія своїми обстрілами спалила мільйони гектарів лісу в Україні.
"Мільйони гектарів лісу спалені обстрілами. Майже 200 тисяч гектарів нашої землі забруднені мінами й снарядами, які не розірвалися. Десятки вугільних шахт затоплені, зокрема й шахта, у якій у 1979 році був здійснений підземний ядерний вибух… Це шахта "Юнком" у Донецькій області. Вона на окупованій Росією території. Затоплена вже кілька років саме через окупантів. Хоча всім у Москві відомо, яка це загроза не тільки для річок на Донеччині, а й для Азовського моря, а отже, для Чорноморського басейну. Лише деокупація нашої території може створити умови, щоб зняти цю загрозу", - заявив президент.
Також Зеленський сказав, що неможливо точно порахувати обсяг забруднення атмосфери від спалених нафтобаз та інших пожеж. А ще йдеться про підірвані споруди, спалені хімічні підприємства, безліч поховань убитих тварин.
"Просто уявіть це: унаслідок російської агресії загинули 6 мільйонів свійських тварин. 6 мільйонів! Це офіційні дані. Знищено щонайменше 50 тисяч дельфінів у Чорному морі. Тисячі гектарів ґрунту забруднено шкідливими речовинами. Більшість із них – це родючі ґрунти. Були родючі ґрунти", - сказав глава держави.
До того ж, нещодавно прокуратура зафіксувала чергові наслідки збройної агресії Росії проти України. За даними слідства, у березні 2022 року внаслідок масового обстрілу армією Росії населених пунктів Херсонщини, без електропостачання залишилася одна з найбільших та найсучасніших місцевих птахофабрик.
До початку повномасштабного вторгнення підприємство налічувало понад 4 мільйони птахів. Проте через окупацію підприємство не мало можливості годувати птахів та підтримувати санітарний режим, тож загинула переважна більшість курей.
Ураховуючи, що внаслідок дій представників країни-агресора могло відбутися бактеріальне зараження значної території, правоохоронці провели на підприємстві слідчі дії. Під час огляду на території птахофабрики виявили місце заховання загиблої птиці – котлован глибиною близько 3 метрів площею 1 880 квадратних метрів.
Під час огляду фахівці відібрали зразки для з’ясування впливу цієї події на навколишнє середовище. Наразі прокуратура ініціювала проведення необхідних досліджень.
"Прокурори Херсонської обласної прокуратури здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом екоциду (стаття 441 КК України)", – мовиться у повідомленні.
Експертна думка
Нещодавно проблему екоциду обговорювали у Львівському прес-клубі. Як зазначила Ольга Мелень-Забрамна, керівниця юридичного відділу МБО "Екологія-Право-Людина", сьогодні рівень забруднення атмосферного повітря, грунтів, вод є надзвичайно високим.
"Довкілля зазнає серйозної шкоди, про це вже говорять не лише профільні фахівці, це відчувають люди. Важливо, що питання порушують на державному рівні. Зокрема, президент України Володимир Зеленський на зустрічі G7 сказав, що однією з умов перемовин є те, щоб Росія перестала чинити екоцид в Україні", - каже експертка.
За її словами, простежується тісний зв’язок між забрудненням атмосфери та хворобами, які почастішали і серед дорослих, і серед дітей. Експертка нагадала статистику ДСНС, за якою близько 30% території України є замінованими.
"Уявіть, скільки буде викидів у повітря після розмінування: свинець, уран, стибій та інші токсичні елементи. Вони залишаються у повітрі, потрапляють у воду, грунт, харчовий ланцюг. Ми також знаємо, що на нашій території ворог залишив близько 3 тис. танків, 6 тис. БМП, 4,5 тис. автомобілів і цистерн з паливно-мастильними матеріалами. Це пальне просочується в грунт, продукти горіння забруднюють повітря та пізніше осідають на різних поверхнях. Під час ракетних і артилерійських обстрілів горить пластик, азбест. А наслідки пожеж на нафтобазах і різних промислових об’єктів без перебільшення є вбивчими для довкілля. Горять тисячі гектарів лісів, знищуються цілі екосистеми, гине все живе. А наші сільськогосподарські поля у зонах бойових дій – це суцільні вирви від снарядів, випалена земля. Вона настільки забруднена, що невідомо, коли на ній можна буде вирощувати безпечні продукти. Це все потрібно досліджувати і очищувати роками. А що робиться у Чорному та Азовському морях – також невідомо, адже взяти повноцінні проби вод експерти не можуть, оскільки ці моря заміновані", - каже Ольга Мелень-Забрамна.
Правозахисниця каже, що самотужки Україні буде вкрай важко вирішити проблему екоциду і сподівається, що світова спільнота допоможе оцінити збитки та пізніше компенсувати їх. За її словами, вже є певні ініціативи на міжнародному рівні щодо екологічної підтримки.
"Ми розуміємо, що добровільно країна-агресор не платитиме компенсацію, тому треба вже сьогодні шукати механізми, як отримати її. Ми досліджували досвід у світовій практиці і знайшли кілька цікавих прикладів. Зокрема, у війні Іраку проти Кувейту у 1991 році було створено компенсаційну комісію при ООН. Вона працювала 30 років і за цей час майже 82 млрд доларів роздали як компенсацію різних матеріальних втрат постраждалому Кувейту", – каже Ольга Мелень-Забрамна.
На думку директорки громадської організації "Екодія" Наталії Гозак, ядерні ризики, забруднення води та ґрунту є для екології України найбільшими проблемами, пов’язаними з повномасштабним вторгненням Росії. Вона зазначила, що російська агресія з перших днів завдає шкоди довкіллю України, особливо територіям, де ведуться бойові дії. На екологію впливають, зокрема, атаки на енергетичну інфраструктуру та ризики у зв’язку з окупацією об’єктів ядерної енергетики.
Експерт також зазначила, що дуже складно проводити моніторинг забруднення ґрунту в зоні воєнних дій чи безпосередньої близькості до цих територій, проте воно має найбільший вплив на сільське господарство.
"Ці наслідки будуть роками, якщо не десятиліттями спостерігатися у впливі на сільське господарство і, відповідно, на здоров’я людей та довкілля", — сказала Гозак в ефірі телеканалу FREEДОМ.
Доречи про чорноземи. Вплив війни на родючий український ґрунт експерти дослідили на спеціальному ресурсі SuperAgronom. Вони зазначають, що знищення верхнього родючого шару ґрунту, який формувався протягом століть, відбувається внаслідок вибухів ракет, артилерійських снарядів різних типів, фугасних авіабомб, безпілотників, снарядів різних типів РСЗО, "вакуумних" бомб тощо. Це при тому, що за останні 100 років вітчизняні ґрунти втратили близько 30% гумусу. Війна прискорює цей процес. Ґрунти втрачають родючість через зміну фізичних, хімічних та фізико-хімічних властивостей.
Ці тенденції помічають ще з початку війни на Сході України у 2014 році. Аналітик правозахисної організації TruthHounds Марина Слободяник констатує, що в місцях бойових дій в районі Слов’янська в сотні разів перевищені гранично допустимі концентрації свиню, наявні також стронцій та титан, які нехарактерні для ґрунтів у значних кількостях.
"У своїх місіях і польових поїздках ми багато спілкувалися з місцевими жителями. І вони самі казали нам, наскільки погіршився стан тих же ґрунтів, наприклад, наскільки вони відчувають, що довкілля змінюється під впливом війни. Я вам навіть можу зараз зачитати. І ми цю цитату долучили до звіту: "Після обстрілів земля стає мертва. Після зимового снаряду всю городину влітку довелось викинути. Абрикоси стали малі, морщені", — розповіла вона порталу "ШоТам".
Зрозуміло, що вирощувати будь-що на таких ґрунтах буде неможливо протягом довгого часу, пишуть аналітики. Після Першої світової посівні площі в Європі скоротилися на 22,6%. Яке скорочення чекає Україну після завершення воєнних дій, зараз ще важко прогнозувати.
Валерія Шипуля